Перейти до основного вмісту

Про життя



Мій пост знову про яке прекрасне та неймовірне життя навколо. Так ви можливо скажете OMG again! У вас запара на роботі, все горить, страждаєте з-за почуттів, а тут я зі своїм "Життя неймовірне". Та не буду вам довго надокучати. Тому що в мене теж певний смуток, але не зважаючи на це помічаю чарівні речі. 

Вже мабуть тижні два гортаючи нескінченну стрічку Фейсбука, бачу осінню красу на ваших фото. Та в реальності бачити її не хотіла. В парк стрибати по золотих не хотілось. А от вночі піти в парк захотілось. Вперше у житті пішла гуляти нічним осіннім парком. Доріжки майже помітні в пітьмі. Старі ліхтарі трохи підсвічували брущатку в бот саду Фоміна. Десь заблукала, почала нервувати, а потім відпустила страх та пішла куди очі бачать. Пішла в ніч, щоб почути як легкий дощ ледь лоскоче листя на землі. Щоб відчути як осінь пахне грибами. Щоб побачити довгі витончено графічні гілки. 

А потім вийшла, саме там де бажала. В горі біля університету Шевченка. Купила собі три мандарини, банан і яблуко. Почистила першу мандарину, відчула ії запах. Він для мене завжди означає радість. 

Йшла та їла кислуваті мандарини, відчувала невеликий дощ на обличчі та згадувала слова Боба Марлі: "Ви кажете що любите дощ, але завжди ховаєтесь від нього під парасольки". 

Мітки:

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Полезные упражнения и задания для тех кто хочет писать

1. «Живая речь». Учащимся предлагается записать без помощи технических средств 15-минутный кусочек «живой» речи (например, в автобусе, на улице, в столовой), желательно без журналистской правки, с сохранением особенностей авторской лексики. Цель упражнения – овладеть техникой записи в непредвиденной ситуации. 2. «Время». Учащиеся самостоятельно контролируют свое чувство времени, проверяя себя через определенные промежутки времени и записывая результаты. Погрешность +/- 5 минут считается нормой. 3. «Фраза-картинка». В журналистских материалах важно не только рассказывать о чем-то, но и показывать. В некоторых жанрах, например, репортаже, журналист обязан создать «эффект присутствия». Можно написать «Он рассердился», и тогда читателю ничего не остается, как поверить этому сообщению-рассказу. А можно написать иначе: «Он грохнул кулаком по столу и отшвырнул ногой стул». Читатель сразу представит себе эту сцену и сделает вывод, что человек рассердился, разозлился. Задание – «показать» ...
Дописати коментар
Докладніше

Історія з електрички

  Маю останнім часом чудову можливість подорожувати електричками. Мені це дуже подобається, бо можу підглядати за людьми, такий собі психологічний вуаєризм. Тут можно побачити, як розгортаються перші натяки закоханості, де молодий хлопець підбирає бажані та трохи незграбні слова, а дівчина вчиться гратись зі знаками уваги. Тут в електричці можна зустріти і тих хто вже змарнів від життя, і для кого це напевно суцільне колесо одноманітності з єдиними розвагами у вигляді кросвордів на телефоні. Сьогодні мені пощастило підслухати цікаву та неоднозначну пару, років трохи більше 45 але ще не 60.  Пробираючись крізь ряди пасажирів, я шукала місце в комфортній електричці, де були навіть зарядки для телефонів.  - у вас вільно?  - Зайнято - Зрозуміла  Я рушила далі, побачивши через кілька рядів вільне місце. Поряд розгорталась не зрозуміла ситуація, щось відбулось, але я ще не розуміло що саме.  - Вільно?  - Вільно, вільно, сідайте, ще й вам місця вистачить - бу...
Дописати коментар
Докладніше

Зустріч

  З Катрусею ми були знайомі давно, разом навчались в одному класі, разом святкували випускний та починали робити перші кроки в доросле життя. Після закінчення школи зустрічались вже рідше, лише на спільних зустрічах однокласників. Катя завжди вміла веселитись та щиро посміхатись.  Минуло більше ніж 10 років з нашого останнього дзвоника, я встигла розлучитись та планувала одружуватись вдруге. Мені потрібно було забрати весільну сукню в Чернівцях і ми з майбутнім чоловіком вирішили трохи відпочити в Карпатах. Ми затишно розмістились в готелі біля гірської річки, як виявилось в тому самому селі й в той самий час відпочивала Катруся з сімʼєю. Не відкладаючи ми зустрілись.  Дениса до цього я не знала, але насправді    було відчуття ніби знала до цього купу років. Він зустрів нас посмішкою та відкритою душею. Ми сіли разом за великий стіл, поміж батьків виглядати інколи хлопчик та дівчинка. Денис наповнював вечір своєю гостинністю та веселим настроєм. Він жартував, щ...
Дописати коментар
Докладніше