Перейти до основного вмісту

Публікації

Казка

Це була Мавка, яка народилася в чарівному прадавньому лісі, де всім вистачало місця, світла й їжі. Ліс був джерелом її сили. У ньому жили звірі, птахи, дерева, річки та чарівні істоти, і всі вони були частиною одного великого живого серця. Та одного дня до лісу прийшли чужинці з далеких земель. Вони не бачили його краси й не відчували його душі. Їм хотілося лише підкорити його, вирубати дерева, осушити джерела й забрати все, що можна було забрати. Коли вони почали руйнувати ліс, звірі й чарівні істоти слабшали та помирали, джерела пересихали, а земля втрачала свою силу. Разом із лісом слабшала й Мавка. Вона відчувала кожну зламану гілку, кожне висохле дерево, кожен біль лісу, ніби це був її власний. Зрештою Мавка вже не могла підвестися. Вона лежала в печері на холодному камінні, а по її щоках тихо текли сльози. Здавалося, ніхто не здатен був зупинити тих, хто паплюжив силу чарівного лісу. Та однієї місячної ночі до печери опустилося сріблясте світло. У ньому з’явилася Місячна Муза, ча...
Останні дописи

Історія з електрички

  Маю останнім часом чудову можливість подорожувати електричками. Мені це дуже подобається, бо можу підглядати за людьми, такий собі психологічний вуаєризм. Тут можно побачити, як розгортаються перші натяки закоханості, де молодий хлопець підбирає бажані та трохи незграбні слова, а дівчина вчиться гратись зі знаками уваги. Тут в електричці можна зустріти і тих хто вже змарнів від життя, і для кого це напевно суцільне колесо одноманітності з єдиними розвагами у вигляді кросвордів на телефоні. Сьогодні мені пощастило підслухати цікаву та неоднозначну пару, років трохи більше 45 але ще не 60.  Пробираючись крізь ряди пасажирів, я шукала місце в комфортній електричці, де були навіть зарядки для телефонів.  - у вас вільно?  - Зайнято - Зрозуміла  Я рушила далі, побачивши через кілька рядів вільне місце. Поряд розгорталась не зрозуміла ситуація, щось відбулось, але я ще не розуміло що саме.  - Вільно?  - Вільно, вільно, сідайте, ще й вам місця вистачить - бу...

Зустріч

  З Катрусею ми були знайомі давно, разом навчались в одному класі, разом святкували випускний та починали робити перші кроки в доросле життя. Після закінчення школи зустрічались вже рідше, лише на спільних зустрічах однокласників. Катя завжди вміла веселитись та щиро посміхатись.  Минуло більше ніж 10 років з нашого останнього дзвоника, я встигла розлучитись та планувала одружуватись вдруге. Мені потрібно було забрати весільну сукню в Чернівцях і ми з майбутнім чоловіком вирішили трохи відпочити в Карпатах. Ми затишно розмістились в готелі біля гірської річки, як виявилось в тому самому селі й в той самий час відпочивала Катруся з сімʼєю. Не відкладаючи ми зустрілись.  Дениса до цього я не знала, але насправді    було відчуття ніби знала до цього купу років. Він зустрів нас посмішкою та відкритою душею. Ми сіли разом за великий стіл, поміж батьків виглядати інколи хлопчик та дівчинка. Денис наповнював вечір своєю гостинністю та веселим настроєм. Він жартував, щ...

Шаман

  Цікаві метаморфози війна викривляє сни живемо на самому порозі в майбутні зухвалі світи Тут поряд життя та безодня  Об’єднані в коло сансар Скажи, чи відмінять цей обстріл  по болісним в серці місцям Вони помирають у тілі  лишаясь на віки в серцях  і сльози заповнюють рани  У вирваних в серці місцях  05.08.23 З редагуванням Ірини П.

Боротьба з реальністю

Дивлюсь крізь балконе скло на золотаві у вечірньому сонці краєчки дерев та нічого не відчуваю, всередині якась пустота. Пригадую перелік симптомів, який часто запитувала по шкалі депресії у пацієнтів, - чи приносить вам задоволення те що приносило раніше? - ні, не приносить, більш того я відчуваю себе відірваною від минулого та не маючи досі майбутнього. Якесь безрадісне існування. Чому? Де загубились мої емоції? Десь певно на перетині світів, того що був до початку повномасштабного вторгнення та після, але шкода що після ще не наступило. Від тоді всередині виникла якась величезна діра, яка по черзі заповнювалась то онімінням, то відмовою визнавати реальність, то диким ціплянняи за минуле, то затоплювалось ріжучім океаном болю від історій знущань, і це все зовсім, зовсім не набувало жодної прийнятної форми, щоб стати новою реальністю. Вже майже чотири місяці минуло від початку повно масштабного вторгнення звірів на нашу землю, й десь лише зараз починаю прокидатись до реальності. Заздрю...

Війна

Вперше вона прийшла до мене у снах в дитинстві. Десь до 7 років, боялась лягати спати, щоб не бачити її жахіття. Через чверть століття психолог сказала, що ймовірно я бачила сни свого батька, який тоді повернувся з Афгану. Можливо так і було. Підлітком я часто з цікавістю розпитувала бабусь та дідусів, які бачили другу світову. Їх історії здавались казками з іншого світу. Важко було уявити ці історії справжніми. Далі почалась нова сторінка у військовому шпиталі з психологічною підтримкою захисників країни. Туди я прийшла з «паралельної реальності» про яку часто чула в розповідях й то вже була інша сторона війни далека від сновидінь та описів бабусь й дідусів. Наступний рік після шпиталя був сповнений чутливою роботою з сім’ями зниклих безвісти, та баченням протилежної сторони історії від тих хто досі чекає на захисників, матерів та батьків, сестер та дружин. За два тижні до повномасштабного вторгнення, мені знову наснилась війна, від жаху прокинулась. Розповіла чоловіку, ніби сон д...

Сансара

  Мне в глубине раздалось эхо  Оно кричало в голосах  Со всех сторон звенели латы И душу сковывали в страх  Так хочется отдаться року Приняв всю неизбежность сна  А утром снова раствориться  В твоей любви и навсегда забыть   Нелепую отраву, что горечью  Пропитана до дна        Лишь тихо нити притаились   Хотят зашить всю радость в боль  Сердца воинственно налились  Спешат опять вернуться в строй  Текут секунды, наполняясь  Тревогой неизбежных троп  Нам не туда, давай изменим  Этой сансары старый ход    21.02.22