Це була Мавка, яка народилася в чарівному прадавньому лісі, де всім вистачало місця, світла й їжі. Ліс був джерелом її сили. У ньому жили звірі, птахи, дерева, річки та чарівні істоти, і всі вони були частиною одного великого живого серця. Та одного дня до лісу прийшли чужинці з далеких земель. Вони не бачили його краси й не відчували його душі. Їм хотілося лише підкорити його, вирубати дерева, осушити джерела й забрати все, що можна було забрати. Коли вони почали руйнувати ліс, звірі й чарівні істоти слабшали та помирали, джерела пересихали, а земля втрачала свою силу. Разом із лісом слабшала й Мавка. Вона відчувала кожну зламану гілку, кожне висохле дерево, кожен біль лісу, ніби це був її власний. Зрештою Мавка вже не могла підвестися. Вона лежала в печері на холодному камінні, а по її щоках тихо текли сльози. Здавалося, ніхто не здатен був зупинити тих, хто паплюжив силу чарівного лісу. Та однієї місячної ночі до печери опустилося сріблясте світло. У ньому з’явилася Місячна Муза, ча...