Випалене поле

Мені подобається Ірвін Ялом, за свою хоробрість відносно питання смерті. Книга «Вглядаючись в сонце», стала першою з його робіт, що колись прочитала. Так почались мої роздуми, а що це взагалі таке. Чому ми так боїмося фіналу?

Давньогрецький філософ Епікур казав: «Поки я тут смерті немає, а коли буде смерть не буде мене».

Якщо прислухатись до його слів, виходить боятися не потрібно, оскільки коли мене не буде, то й болю не буде, страху не буде. Так чого ж ми боїмося? Незавершених справ, не побачити більше рідних, перестати існувати, своєї безпорадності перед чимось непідвладним.

Інколи мені доводиться працювати з людьми, що знаходяться на межі. Кожен раз, коли заходжу в двері реанімації, відчуваю страх та водночас бажання зробити крок всередину. Говорю собі: «Слідуй за відчуттями, зараз не час занадто включати голову». Хоч зустрічі відрізняються одна від іншої, є у них спільна риса. Коли знаходжусь поруч з пацієнтом, весь зайвий антураж спадає, залишається лише головне, саме те що полягає в миті, яка відбувається саме зараз поки ви читаєте ці рядки.

Ірвін Ялом писав: «Жити потрібно так, щоб залишити смерті після себе лише випалене поле».

Пост присвячується моїм вчителям на межі.

Коментарі

Полезные упражнения и задания для тех кто хочет писать

1. «Живая речь». Учащимся предлагается записать без помощи технических средств 15-минутный кусочек «живой» речи (например, в автобусе, на улице, в столовой), желательно без журналистской правки, с сохранением особенностей авторской лексики. Цель упражнения – овладеть техникой записи в непредвиденной ситуации. 2. «Время». Учащиеся самостоятельно контролируют свое чувство времени, проверяя себя через определенные промежутки времени и записывая результаты. Погрешность +/- 5 минут считается нормой. 3. «Фраза-картинка». В журналистских материалах важно не только рассказывать о чем-то, но и показывать. В некоторых жанрах, например, репортаже, журналист обязан создать «эффект присутствия». Можно написать «Он рассердился», и тогда читателю ничего не остается, как поверить этому сообщению-рассказу. А можно написать иначе: «Он грохнул кулаком по столу и отшвырнул ногой стул». Читатель сразу представит себе эту сцену и сделает вывод, что человек рассердился, разозлился. Задание – «показать» ...

Докладніше

Історія з електрички

Маю останнім часом чудову можливість подорожувати електричками. Мені це дуже подобається, бо можу підглядати за людьми, такий собі психологічний вуаєризм. Тут можно побачити, як розгортаються перші натяки закоханості, де молодий хлопець підбирає бажані та трохи незграбні слова, а дівчина вчиться гратись зі знаками уваги. Тут в електричці можна зустріти і тих хто вже змарнів від життя, і для кого це напевно суцільне колесо одноманітності з єдиними розвагами у вигляді кросвордів на телефоні. Сьогодні мені пощастило підслухати цікаву та неоднозначну пару, років трохи більше 45 але ще не 60. Пробираючись крізь ряди пасажирів, я шукала місце в комфортній електричці, де були навіть зарядки для телефонів. - у вас вільно? - Зайнято - Зрозуміла Я рушила далі, побачивши через кілька рядів вільне місце. Поряд розгорталась не зрозуміла ситуація, щось відбулось, але я ще не розуміло що саме. - Вільно? - Вільно, вільно, сідайте, ще й вам місця вистачить - бу...

Докладніше

Перфоманс в музее д'Орсе

Вуаля, неслыханно негаданно, мне повезло приобщиться к высокому, из самой глубины творческого процесса. Все что происходило потом, заставило меня перенервничать, 25 раз отказаться и все таки шагнуть с обрыва, не ощущая за спиной парашюта. Robert Schwarz французский фотограф, прославивший свое имя на том что снимает обнаженных девушек на фоне известных шедевров мирового искусства. Идея его работ заключается в том, что модели подобны персонажам, сошедшим с полотен картин, наш е тело это искусство. Более подробно с концепцией творчества Роберта, можно ознакомится в интернете. А я хочу поделиться своими переживаниями. Потому что более отважного поступка в своей жизни пока не совершала. Считая себя человеком широких взглядов, я с легкостью согласилась на эксперимент. Но чем ближе был момент истины, тем жарче становилось внутри. Тело все трясло, в голове жужжали мысли и я пыталась уцепиться за главную, зачем мне это надо? Думала отказаться, но подначивал интерес, к...

Докладніше

Sappho

Шукати в цьому блозі