Перейти до основного вмісту

Идея

Новый проект Google вдохновил на идею, но сейчас нет времени на ее реализацию. Это как раз тот случай, когда текст шел сверху, а я записывала. Вдруг кому-то понравится и он готов попробовать реализовать, пожалуйста: 
"У мене є чудова ідея! Відновити втрачений інтерес до бібліотек. 
Розвиток країни, це багатоскладовий процес, пов'язаних між собою напрямків. Культура, духовна спадщина, історія, освіта все бере початок серед книжок. Багато рядні простори знань стоять тисячами і чекають на нові очі і палкі серця. 
Освічена нація, яка може тверезо оцінити простір навкруги, це мабуть перший крок до незалежності. 
Незалежності поглядів, світосприйняття, вибору. 
Паперові вчителі, залюбки розкриють таємниці пращурів, подарують захоплюючі подорожі, поділяться безцінним досвідом. 
Хвиля знань вже здійнялась на українських просторах, тому можливість зацікавити людей набагато вища, ніж років десять тому.
Багато хто відвідує різноманітні лекції і підвищує свій інтелектуальний рівень. 
Але я пропонує у першу чергу звернути увагу на тих хто не має вільного доступу до інтернету, хто не має можливості відвідувати нові презентації. Це діти без батьків, зростаючі у школах-інтернатах. 
Саме їм я адресую свою ідею. 
Механізм полягає у заохочені дітей до знань і книжок, через організацію цікавих заходів. Ми станемо першими книгами, які розгорнуть свої долоні і поділяться досвідом. Розкажуть про неймовірні пригоди і відкриття. Запалять бажання властних досягнень в дитячих мріях. 
Місце проведення: старі бібліотеки
Заходи: різноманітні цікаві лекції, оповідання життя
Головні слухачі: діти шкіл-інтернатів, вік 7-18 років
Для реалізації потрібні лише світлі голови! "

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Полезные упражнения и задания для тех кто хочет писать

1. «Живая речь». Учащимся предлагается записать без помощи технических средств 15-минутный кусочек «живой» речи (например, в автобусе, на улице, в столовой), желательно без журналистской правки, с сохранением особенностей авторской лексики. Цель упражнения – овладеть техникой записи в непредвиденной ситуации. 2. «Время». Учащиеся самостоятельно контролируют свое чувство времени, проверяя себя через определенные промежутки времени и записывая результаты. Погрешность +/- 5 минут считается нормой. 3. «Фраза-картинка». В журналистских материалах важно не только рассказывать о чем-то, но и показывать. В некоторых жанрах, например, репортаже, журналист обязан создать «эффект присутствия». Можно написать «Он рассердился», и тогда читателю ничего не остается, как поверить этому сообщению-рассказу. А можно написать иначе: «Он грохнул кулаком по столу и отшвырнул ногой стул». Читатель сразу представит себе эту сцену и сделает вывод, что человек рассердился, разозлился. Задание – «показать» ...
Дописати коментар
Докладніше

Історія з електрички

  Маю останнім часом чудову можливість подорожувати електричками. Мені це дуже подобається, бо можу підглядати за людьми, такий собі психологічний вуаєризм. Тут можно побачити, як розгортаються перші натяки закоханості, де молодий хлопець підбирає бажані та трохи незграбні слова, а дівчина вчиться гратись зі знаками уваги. Тут в електричці можна зустріти і тих хто вже змарнів від життя, і для кого це напевно суцільне колесо одноманітності з єдиними розвагами у вигляді кросвордів на телефоні. Сьогодні мені пощастило підслухати цікаву та неоднозначну пару, років трохи більше 45 але ще не 60.  Пробираючись крізь ряди пасажирів, я шукала місце в комфортній електричці, де були навіть зарядки для телефонів.  - у вас вільно?  - Зайнято - Зрозуміла  Я рушила далі, побачивши через кілька рядів вільне місце. Поряд розгорталась не зрозуміла ситуація, щось відбулось, але я ще не розуміло що саме.  - Вільно?  - Вільно, вільно, сідайте, ще й вам місця вистачить - бу...
Дописати коментар
Докладніше

Зустріч

  З Катрусею ми були знайомі давно, разом навчались в одному класі, разом святкували випускний та починали робити перші кроки в доросле життя. Після закінчення школи зустрічались вже рідше, лише на спільних зустрічах однокласників. Катя завжди вміла веселитись та щиро посміхатись.  Минуло більше ніж 10 років з нашого останнього дзвоника, я встигла розлучитись та планувала одружуватись вдруге. Мені потрібно було забрати весільну сукню в Чернівцях і ми з майбутнім чоловіком вирішили трохи відпочити в Карпатах. Ми затишно розмістились в готелі біля гірської річки, як виявилось в тому самому селі й в той самий час відпочивала Катруся з сімʼєю. Не відкладаючи ми зустрілись.  Дениса до цього я не знала, але насправді    було відчуття ніби знала до цього купу років. Він зустрів нас посмішкою та відкритою душею. Ми сіли разом за великий стіл, поміж батьків виглядати інколи хлопчик та дівчинка. Денис наповнював вечір своєю гостинністю та веселим настроєм. Він жартував, щ...
Дописати коментар
Докладніше