Перейти до основного вмісту

Путешествия


Любовь к путешествиям всегда жила во мне, от куда она пришла в мое сердце интересный вопрос. Если отмотать немного лет назад, то можно увидеть 4-летнию девочку и бабушку ведущую ее за руку через поле, потом лес, по тропинке среди озер к маленькому деревянному домику на горе.
Каждое лето родители меня отдавали на попечение бабушек и дедушек, так жаркие месяца проходили между дачей и селом. Простор, свобода, леса, поля, реки, впечатлили мое сердце свободой, красотой, жизнью. 
Но ключевой момент, думаю был гораздо раньше. Одним из моих самых любимых занятий в детстве, была уборка. Своеобразная медитация перекладывания старых газет, книг и журналов. Этот транс мог продолжаться от 2-3 часов до целого дня.
Было мне лет пять, как вдруг среди десятка детских журналов «Трамвай», в моих руках оказалась книга о путешествие в Аргентин, с большим количеством фотографий и тут… «мое сердце остановилось, отдышалось немного и снова пошло» ☺
Помню, что перелистывала страницы книги не раз, как завороженная впитывая каждую картинку. На одном фото были мужчины, в легких свободного кроя штанах, затянутые ремнем на талии, в широкополых шляпах. Они стояли в кругу и рассматривали странное для меня животное в большом панцире. Это была магия и другой мир. Растения, горизонт, животные, люди. Книга оказалась проводником 

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Полезные упражнения и задания для тех кто хочет писать

1. «Живая речь». Учащимся предлагается записать без помощи технических средств 15-минутный кусочек «живой» речи (например, в автобусе, на улице, в столовой), желательно без журналистской правки, с сохранением особенностей авторской лексики. Цель упражнения – овладеть техникой записи в непредвиденной ситуации. 2. «Время». Учащиеся самостоятельно контролируют свое чувство времени, проверяя себя через определенные промежутки времени и записывая результаты. Погрешность +/- 5 минут считается нормой. 3. «Фраза-картинка». В журналистских материалах важно не только рассказывать о чем-то, но и показывать. В некоторых жанрах, например, репортаже, журналист обязан создать «эффект присутствия». Можно написать «Он рассердился», и тогда читателю ничего не остается, как поверить этому сообщению-рассказу. А можно написать иначе: «Он грохнул кулаком по столу и отшвырнул ногой стул». Читатель сразу представит себе эту сцену и сделает вывод, что человек рассердился, разозлился. Задание – «показать» ...
Дописати коментар
Докладніше

Історія з електрички

  Маю останнім часом чудову можливість подорожувати електричками. Мені це дуже подобається, бо можу підглядати за людьми, такий собі психологічний вуаєризм. Тут можно побачити, як розгортаються перші натяки закоханості, де молодий хлопець підбирає бажані та трохи незграбні слова, а дівчина вчиться гратись зі знаками уваги. Тут в електричці можна зустріти і тих хто вже змарнів від життя, і для кого це напевно суцільне колесо одноманітності з єдиними розвагами у вигляді кросвордів на телефоні. Сьогодні мені пощастило підслухати цікаву та неоднозначну пару, років трохи більше 45 але ще не 60.  Пробираючись крізь ряди пасажирів, я шукала місце в комфортній електричці, де були навіть зарядки для телефонів.  - у вас вільно?  - Зайнято - Зрозуміла  Я рушила далі, побачивши через кілька рядів вільне місце. Поряд розгорталась не зрозуміла ситуація, щось відбулось, але я ще не розуміло що саме.  - Вільно?  - Вільно, вільно, сідайте, ще й вам місця вистачить - бу...
Дописати коментар
Докладніше

Зустріч

  З Катрусею ми були знайомі давно, разом навчались в одному класі, разом святкували випускний та починали робити перші кроки в доросле життя. Після закінчення школи зустрічались вже рідше, лише на спільних зустрічах однокласників. Катя завжди вміла веселитись та щиро посміхатись.  Минуло більше ніж 10 років з нашого останнього дзвоника, я встигла розлучитись та планувала одружуватись вдруге. Мені потрібно було забрати весільну сукню в Чернівцях і ми з майбутнім чоловіком вирішили трохи відпочити в Карпатах. Ми затишно розмістились в готелі біля гірської річки, як виявилось в тому самому селі й в той самий час відпочивала Катруся з сімʼєю. Не відкладаючи ми зустрілись.  Дениса до цього я не знала, але насправді    було відчуття ніби знала до цього купу років. Він зустрів нас посмішкою та відкритою душею. Ми сіли разом за великий стіл, поміж батьків виглядати інколи хлопчик та дівчинка. Денис наповнював вечір своєю гостинністю та веселим настроєм. Він жартував, щ...
Дописати коментар
Докладніше